АУДІОАЛЬБОМ „ПІСНІ ПОГОРИННЯ”
Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Традиційна музика. Частина І” - є першим компакт диском із започаткованої серії аудіо видань „Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся” і органічно доповнює відому серію наукових видань книг, присвячених традиційній культурі нашого краю з такою ж назвою –„Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Випуск І-ІУ”.

***

Історико-етнографічний регіон Полісся займає виняткове місце в пізнанні старожитностей народної культури слов’янського етносу, її етнокультурної спадщини та викликає постійний науковий інтерес й привертає до себе увагу етнологів, фольклористів, мистецтвознавців, музикологів, лінгвістів та широке коло шанувальників традиційної культури нашого народу. На Поліссі збереглося багато реліктових явищ матеріальної та духовної культури. Територія Рівненського Полісся є частиною українського Полісся, що знаходиться в басейні річок Горинь, Случ та Прип’ять північніше від міст Рівне, Гоща та Корець й до кордону із Білоруссю на півночі в межах Рівненській області. Рівненське Полісся – це унікальний масив з патріархальним буттям й архаїчною культурою поліщуків, де ще й донині пошановують предків та „водять Куста”.

Ці прадавні піснеспіви звучать й до сьогодні у селах Дубровицького й Зарічненського районів на Рівненщині. „Водіння Куста” - це унікальний дохристиянський обряд, що зберігся , як пласт глибинної прадавньої культури слов’ян. Відбувалося це обрядодійство на Трійцю й розпочиналося із ритуального голосіння на цвинтарі. В селі Сварицевичі Дубровицького району там збираються жителі села, прикрашають могили зеленню (здебільшого це лепех та гілля клену) й жінки голосять, звертаючись до померлих, у імпровізаційній формі „розмовляють із ними”. По завершенні голосіння ”вбирають Куста”, обираючи з-поміж себе найвродливішу дівчину й прикрашаючи її всілякою зеленню „щоб не впозналі”. За крайку затикали гілля широколистих дерев, лепех, а на голову одягали один, або декілька пишних вінків, сплетених із кленового листя, квітів. Кустовий гурт обходив оселі, співав кустових пісень та виголошував побажання: „Ми водили Куста од хати й до хати, щоб були всі люде щасливі й багаті”, „Щоб ішов дощ і все було зелене”, „Щоб Вам коні водились і овечки плодились”. Кустові пісні на цьому компакт диску звучать у виконанні Родинного гурту Чудиновичів із села Сварицевичі (№№ 1,2), що й донині „кустує” та оберігає ці самобутні реліктові зразки традиційної культури поліщуків.
На диску також вміщено пісні календарно-звичаєвого циклу весняно-літнього періоду: веснянки , весняні ігор та забави, ягідні, купальські, жнивні пісні. Веснянки та весняні ігри записано від фольклорних гуртів „Волиняни”(№№16,17,18), „Ранкова роса” з міста Рівне (№№21,22,23) та Родинного гурту Чудиновичів із села Сварицевичі (№3):

Художній керівник Етнокультурного центру „Веснянка” Рівненського міського Палацу дітей та молоді, постановник фольклорної композиції концерту-звіту Рівненської області в Національному палаці „Україна” в м .Києві ( 19 березня 2004 р.), автор ідеї та відповідальний за випуск компакт диску „Пісні Погориння”
Віктор КОВАЛЬЧУК