|
|
| |
КОМПАКТ ДИСК „ПІСНІ ПОГОРИННЯ" |
|
ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР „ВЕСНЯНКА”
РІВНЕНСЬКОГО МІСЬКОГО ПАЛАЦУ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ ПРЕДСТАВЛЯЄ:
КОМПАКТ ДИСК „ПІСНІ ПОГОРИННЯ"
Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся.
Традиційна музика. Частина І
АУДІОАЛЬБОМ „ПІСНІ ПОГОРИННЯ”
Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Традиційна музика.
Частина І” - є першим компакт диском із започаткованої серії аудіо
видань „Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся” і органічно
доповнює відому серію наукових видань книг, присвячених традиційній
культурі нашого краю з такою ж назвою –„Етнокультурна спадщина
Рівненського Полісся. Випуск І-ІУ”.
***
Історико-етнографічний регіон Полісся займає
виняткове місце в пізнанні старожитностей народної культури слов’янського
етносу, її етнокультурної спадщини та викликає постійний науковий
інтерес й привертає до себе увагу етнологів, фольклористів, мистецтвознавців,
музикологів, лінгвістів та широке коло шанувальників традиційної
культури нашого народу. На Поліссі збереглося багато реліктових
явищ матеріальної та духовної культури. Територія Рівненського
Полісся є частиною українського Полісся, що знаходиться в басейні
річок Горинь, Случ та Прип’ять північніше від міст Рівне, Гоща
та Корець й до кордону із Білоруссю на півночі в межах Рівненській
області. Рівненське Полісся – це унікальний масив з патріархальним
буттям й архаїчною культурою поліщуків, де ще й донині пошановують
предків та „водять Куста”. |
kdlgkl |

Ой ми були й виликому лісі,
Нарадили Куста із зельоного кльону.
Нарадили Куста із зельоного кльону,
Вийди, господаре, із нового покою.
Вийди , господаре, із нового покою,
Винесь Кусту да хоч пув-золотого. |
kdlgkl |
| Ці прадавні піснеспіви
звучать й до сьогодні у селах Дубровицького й Зарічненського районів
на Рівненщині. „Водіння Куста” - це унікальний дохристиянський
обряд, що зберігся , як пласт глибинної прадавньої культури слов’ян.
Відбувалося це обрядодійство на Трійцю й розпочиналося із ритуального
голосіння на цвинтарі. В селі Сварицевичі Дубровицького району
там збираються жителі села, прикрашають могили зеленню (здебільшого
це лепех та гілля клену) й жінки голосять, звертаючись до померлих,
у імпровізаційній формі „розмовляють із ними”. По завершенні голосіння
”вбирають Куста”, обираючи з-поміж себе найвродливішу дівчину
й прикрашаючи її всілякою зеленню „щоб не впозналі”. За крайку
затикали гілля широколистих дерев, лепех, а на голову одягали
один, або декілька пишних вінків, сплетених із кленового листя,
квітів. Кустовий гурт обходив оселі, співав кустових пісень та
виголошував побажання: „Ми водили Куста од хати й до хати, щоб
були всі люде щасливі й багаті”, „Щоб ішов дощ і все було зелене”,
„Щоб Вам коні водились і овечки плодились”. Кустові пісні на цьому
компакт диску звучать у виконанні Родинного гурту Чудиновичів
із села Сварицевичі (№№ 1,2), що й донині „кустує” та оберігає
ці самобутні реліктові зразки традиційної культури поліщуків.
На диску також вміщено пісні календарно-звичаєвого циклу весняно-літнього
періоду: веснянки , весняні ігор та забави, ягідні, купальські,
жнивні пісні. Веснянки та весняні ігри записано від фольклорних
гуртів „Волиняни”(№№16,17,18), „Ранкова роса” з міста Рівне (№№21,22,23)
та Родинного гурту Чудиновичів із села Сварицевичі (№3): |
kdlgkl |

Збирайтеся, дівки-молодиці. Гей, гей, дівки-молодиці.
Будемо скакати зиму проганяти. Гей, гей, зиму проганяти.
Іди, зимо, да й до Бучина. Гей, гей, да й до Бучина.
Бо вже ти нам надокучила. Гей, гей, надокучила.
Іди, зимо в темнії ліси. Гей, гей, в темнії ліси.
А нам, Боже, весну принеси. Гей, гей, весну принеси.
|
kdlgkl |
В альбомі „Пісні Погориння” фольклорний
гурт „Веснянка” знайомить нас із ягідними (№4), купальськими (№28)
та жнивними піснями (№29). Звучать на диску і весільні та побутові
пісні , записані від фольклорно-етнографічного ансамблю „Троян”
із с.Люхча Сарненського району. Колектив цей – приклад дбайливого
збереження локальної традиції гуртового співу у фольклорному колективі,
організованому при клубній установі.
Фольклорний ансамбль „Берегиня”, що представляє село Крупове Дубровицького
району та Родинний гурт Смаглюків із села Дібрівськ Зарічненського
району знайомлять нас із побутовими піснями свого регіону(№№9,11,12,13,14,34).
Слід звернути увагу на сольне виконання побутових пісень Заслуженим
майстром народної творчості України Уляною Кот із с.Крупове Дубровицького
району (№№10,15), Вірою Миколайчик із с.Люхча Сарненського району
(№20) та Пелагеєю Місюрою із села Сварицевичі Дубровицького району
(№4).
Оволодіння традиційною манерою виконання з використанням характерних
прийомів та локальних ознак демонструють: скрипаль Анатолій Сайчишин
(№№7,8,26,30,37), гармоніст Віктор Ковальчук (№№8,37), співочий
гурт у складі Тетяни Васечко, Ірини Сливчук, Людмили Гапон, Світлани
Іонової (№38) та молоді співачки Наталія Стафійчук (№35),Тетяна
Підберезна (№36) й Наталія Боярська (№25).
Різножанровий за змістом, різновіковий за складом учасників гуртів
та окремих виконавців компакт диск „Пісні Погориння” – це перша
спроба познайомити сучасного урбанізованого слухача із традиційною
культурою поліщуків на сучасних аудіоносіях. Це внесок у справу
фіксації, збереження та пропаганди етнокультурної спадщини території,
що сповна зазнала руйнівної сили внаслідок Чорнобильської катастрофи
– Рівненського Полісся.
Художній керівник Етнокультурного центру „Веснянка” Рівненського
міського Палацу дітей та молоді, постановник фольклорної композиції
концерту-звіту Рівненської області в Національному палаці „Україна”
в м .Києві ( 19 березня 2004 р.), автор ідеї та відповідальний
за випуск компакт диску „Пісні Погориння”
Віктор КОВАЛЬЧУК
|
kdlgkl |